Коли батьки не можуть співіснувати разом, то найкраще, що вони можуть зробити для своїх дітей – розвестися. Адже дитина не почуватиметься щасливою і захищенною в місці, де постійно стоять крики і сварки.
Прийняти рішення про припинення шлюбу вкрай складно. Але, якщо все залишити без змін, то човен не пливтиме – він просто потоне і згубить усіх членів сім’ї. Тому не варто прикидатися щасливим заради щастя дитини. Краще правильно підготувати її до того, що батьки не будуть разом і підтримати в цей непростий період.
Реакція дітей на новину про розлучення
Учені упродовж багатьох років намагаються розібратися, як розпад сім’ї впливає на психіку дитини і на її майбутнє. Якщо батьки не здатні домовитися між собою, сваряться і скандалять навіть знаходячись не в шлюбі, а ще і розповідають дитині всякі жахи один про одного, то це не може мати позитивного результату.
Якщо немає ніякої підтримки та допомоги, то у дітей-розлучення розвиваються когнітивні і поведінкові розлади, такі як:
- відкат у розвитку;
- суїциїдальні думки;
- психосоматичні хвороби;
- погана здатність до навчання;
- атрофія почуттів і цінності стосунків;
- схильність до різних видів залежностей, а також злочинної діяльності.
Доведено, що діти з неповних сімей в майбутньому набагато складніше заводять стосунки і мають проблеми у своїх власних сім’ях. Це наслідки травми, яка не даємо їм довіряти людям і будувати міцні стосунки.
З’являється почуття, що немає нічого вічного і що всі взаємовідносини закінчуються за одним сценарієм. Тому і їх діти обов’язково страждатимуть, тому що це запрограмовано в людському мозку.
Набагато краще справи йдуть у тих дітей, згідно з дослідженням, чиї батьки продовжили спілкуватися після розлучення і мали однаковий вплив на дитину. Тобто їх роздільне проживання не заважало їм проводити час з дітьми, ходити з ними на навчання, возити на відпочинок і спілкуватися щодня хоч би по телефону.
Точка відліку
Помилково думати, що дитина відчуває стрес, депресію і інші негативні почуття тільки після того, як її батьки офіційно подадуть на розлучення. Як правило, таке рішення приймається не за один день – на це можуть піти роки і вони не найприємніші.
У таких сім’ях дуже довго панує гнітюча атмосфера і дитина це дуже добре відчуває. Вона може страждати не менше за дорослих, адже бачить, як її найрідніші у світі люди лаються або не розмовляють днями, мстять з приводом і без нього і зовсім не звертають уваги на тих, хто знаходиться поруч.
Тому у молодших членів сім’ї зникає інтерес до життя і з’являється пекуче відчуття провини. А до моменту, коли батьки розуміють, що час розлучитися, їх дитина вже глибоко травмована людина.
Ситуація посилюється, якщо після підписання усіх паперів, дорослі продовжують “холодну війну” і роблять з дитини розмінну монету, яка починає страждати ще більше.
Щоб допомогти малюкові впоратися з ситуацією, не варто допускати наступних помилок:
- лаятися при дитині та з’ясовувати стосунки, адже усе сказане надовго засяде у неї в голові та дасть свій негативний вплив;
- робити з дітей розмінну монету і погрожувати тим, що один з батьків ніколи їх більше не побачить;
- залучати до свого конфлікту родичів, друзів і знайомих, оскільки це розширює поле бойових дій і не дає дитині розслабитися навіть не знаходячись удома.
Вчіться бути по-справжньому дорослими і думати про своїх близьких перед тим, як підвищувати голос, бити посуд або вигукувати несправедливі звинувачення та посвячувати у свої справи чужих людей. Це усе дасть свої плоди, тільки вони точно будуть гіркими на смак.
Основні поради, як діяти при розлученні
Головний принцип – не зашкодь. Це перше, що допоможе уберегти дитячу психіку від травм. Також фахівці рекомендують звернути увагу на наступні поради і застосувати їх на практиці:
- Говоріть правду. Не варто приховувати від дитини той факт, що скоро в її житті будуть великі зміни та її батьки не житимуть разом. Треба пояснити, що в цьому немає провини самої дитини. Краще говорити про це відразу двом батькам, щоб кожен розповів, як хто бачить їх подальше життя. Щоб дитина зрозуміла, що її ніхто не кидає і все, що відбувається – до кращого.
- Не ігноруйте почуття дитини. Вона має право на злість, сльози, образи, страх, презирство. Дайте можливість виговоритися, поплакати. Навіть якщо їй потрібно буде говорити про це щодня – знайдіть час і наберіться терпіння. Це дасть малюкові розуміння того, що ситуація і правда під контролем і все з часом налагодитися. Його чують і розуміють.
- Не відмовляйтеся від професійної допомоги. Якщо бачите, що дитина не справляється або що ви не можете до неї достукатися – звернетеся до психолога, який зможе розкласти ситуацію по поличках.
- Проводьте з дитиною час. Ходіть на його шкільні заходи, разом гуляйте в парку, цікавтеся його життям, друзями і проблемами. Говоріть про все, що її цікавить, але не намагайтеся задобрити матеріально, щоб “ялозити” очі і робити вигляд, що нічого особливого не відбувається.
- Не говоріть погано про свого колишнього чоловіка/дружину. Адже дитина однаково любить обох батьках і спроба обчорнити одного з них, тільки зробить їй боляче.
- Не маніпулюйте дитиною і не шантажуйте інших за її рахунок. Вона не річ, а жива людина, для якої розлучення батьків, – найважче, що тільки може статися.
- Дозвольте дитині і далі спілкуватися з родичами іншої сторони. Нехай вона і далі їздить до матері чоловіка на вихідних, оскільки це звична частина життя, яке не повинне змінитися.
- Налагодьте відносини з екс-чоловіком. Якби далі не складалося ваше життя, ви обоє залишаєтеся батьками і хоч би заради цього варто зберегти шанобливе ставлення один до одного.
- Не говоріть дитині про нові стосунки, поки не будете упевнені, що це серйозно і надовго. І будьте готові до того, що дитина може не відразу прийняти нового члена сім’ї і можуть виникнути проблеми. Але це усе тимчасово, треба дати вихід дитячим емоціям і повну підтримку.
- Розподіляйте час. Нехай дитина однакова кількість часу проводить з обома батьками і по черзі ночує у кожного з них. Також дорослим слід будувати свої плани так, щоб не забувати про дні народження, концерти і важливі дати проводити усім разом.
Звичайно, сказати про це набагато простіше, ніж зробити. Але усі ваші дії вплинуть на майбутнє вашої дитини. І саме від вас залежить яким воно буде – щасливим, барвистим, повноцінним або наповнене комплексами, сумом і депресивними станами.
Мій недавній ефір, про ознаки, що потрібно розлучатися, подивіться:
