Дорослі можуть удаватися до брехні і не бачать в цьому нічого поганого.Адже брехня може бути маленькою і на благо. Для багатьох це нормальна частина життя, коли не перетинається межа, яку кожен креслить собі сам.
Але як тільки батьки помічають, що їх дитина обманює, їм стає страшно. І хочеться якнайшвидше позбавити малюка від шкідливої звички. Важливо пам’ятати при цьому, що спочатку треба відшукати першопричину обману і звідки дитина навчилася так поводитися.
Невербальні ознаки брехні
Діти не стежать за своєю поведінкою і не стримують емоції, коли говорять неправду. Вони ще не вміють цього робити. Тому, якщо уважно придивитися, можна зрозуміти, що малюк щось намагається приховати.
Ознаками цього є наступні знаки:
- істерика;
- заїкання;
- запинка;
- нервозність;
- багато деталий;
- підвищення голосу;
- не співпадіння фактів;
- пауза в середині розповіді;
- різке відкидання голови;
- надмірна емоційність;
- з’являється зайва жестикуляція;
- бажання сховатися за іграшку або інший предмет.
Окрім цього дитина може закривати рот рукою, чесати ніс і інші частини обличчя, потирати шию, відводити погляд або навпаки дивитися занадто пильно. Ще одна ознака – малюк хоче відчути себе у безпеці, тому обіймає себе руками.
Розпізнати брехню – це ще не усе. Важливо розібратися чому дитина вирішила втаїти правду. Причин може бути багато і сьогодні ми в цьому розбиратимемося.
Головні причини обману
Брехня допомагає захистити себе і вийти із складної ситуації. Завжди є причина, чому людина збрехала, у тому числі і у дітей.
Виділяють 4 основні випадки, коли дитина готова зробити все, щоб правда не розкрилася:
- Страх покарання. У разі, коли рідні жорстоко карають дитину за проступки, їй легшати обдурити, ніж бути покаранною. Діти боятися, що їх битимуть, ставитимуть в кут і навіть не захочуть вислухати подробиці, щоб розібратися в ситуації.
- Самоствердження. Коли дитина починає ходити в школу, її оточують різні люди. І іноді хочеться виглядати краще за своїх однокласників і тут на допомогу приходить обман. Адже в реальності життя може не бути таким класним і нема чим похвалитися.
- Бажання захиститися. Якщо з боку батьків є суворий контроль і бажання знати абсолютно все про свою дитину, то остання захоче залишити хоч щось особисте для себе і почне для цього брехати.
- Заразливий приклад. Діти спілкуються між собою і часто приходять до висновку, що якщо їх друг обманює дорослих, то є речі, в які не варто присвячувати батьків. Це може бути небезпечне або некомфортне для усіх.
Щоб розібратися в причинах дитячого обману, також треба враховувати їх вік. Це важливий момент, який треба враховувати під час виховного процесу.
Вік до 5 років
У маленьких дітей мова тільки формується, вони ще мало знають про світ і як все влаштовано. До 5 років вони не знають різниці між правдою, обманом, фантазіями і мріями.
Вони можуть видавати бажане за дійсність, говорити про те, чого не було. Справа не в тому, що вони навчилися обманювати і навмисно це роблять – вони просто хочуть, щоб все, що вони говорять було правдою.
Батькам не варто засмучуватися в цьому випадку. Зміни в поведінці дитини говорить про те, що її мозок змінюється і малюк готовий вчитися новому. У такому юному віці не варто карати дітей за обман, кричати на них або докоряти. У момент спілкування можна м’яко виразити сумніви і чергувати їх зі згодою. Заохочуйте дитину за правду, не акцентуючи багато уваги на тому, що вона перебільшила або все вигадала.
Також не варто забувати, що у дітей 3-5 років починає з’являтися фантазія. У їх головах народжуються нові світи і про них хочеться розповідати. Тому варто вчитися відрізняти дитячі казки від цілеспрямованої брехні, яка може з’явитися з часом.
Вік від 5 до 7 років
Переступивши рубіж п’ятирічного віку, дитина може почати обманювати без причини. У побутових дрібницях, в яких, здавалося б, можна було легко зізнатися. Але малюкові зробити це складно, якщо він хоче захистити себе і боїться покарання, яке послідує за правдою.
Якщо у вашій сім’ї подібна ситуація, то варто переглянути методики виховання. Не треба через покарання доносити дитині, що правда – це погано, адже саме так вона сприймає дійсність. Варто пояснити малюкові, що за правду його карати не будуть, а лише допоможуть виправити ситуацію і розкажуть, як не допускати подібного наступного разу.
Говоріть з дитиною про те, чому обман – це погано. Чому псуються стосунки через це і люди не хочуть спілкуватися з брехуном.
Вік від 8 до 11 років
У цей період діти вчаться краще приховувати правду, але при цьому вони не вміють ще контролювати свій тембр голосу і поведінку тіла. До того ж, брехня торкається щоденних речей і пов’язаний з уроками, школою, однолітками.
Школярі починають хвалитися своїми досягненнями, перебільшувати і вигадувати, щоб зайняти в компанії своє місце під сонцем. При цьому діти не поспішають зізнаватись кому-небудь в поганих оцінках і зауваженнях в щоденнику.
В цей час важливо показати дитині, що її любитимуть незважаючи на оцінки і погану поведінку. Важливо хвалити школяра і показувати йому, що він нічим не гірший за своїх однокласників і друзів.
І саме у віці від 8 до 11 років дитина вчитися розрізняти чужу брехню і копіює поведінку дорослих. Тому батькам треба стежити за собою і говорити виключно правду при дітях.
Коли дитина досягає підліткового віку, то обманювати вона починає частіше. Головне, щоб це не увійшло до звички, тому варто зрозуміти, що підлітки брешуть, коли:
- хочуть привернути до себе увагу;
- приховати яскраві негативні емоції;
- сильне бажання не злити і не розчаровувати батьків.
У будь-якому разі, психологи не рекомендують реагувати на брехню дітей агресивно і не карати їх за проявлену слабкість. Є інші лояльніші способи допомогти своїй близькій людині.
Практичні поради, щоб відучити від брехні
Якщо батьки звикли кричати на дитину за будь-яку провинність, то це не сприятиме довірливим стосункам, а лише погіршить ситуацію.
Щоб побудувати дружні взаємовідносини і краще розуміти дітей, необхідно дослухатися до порад фахівців:
- Правду повинні говорити усі члени сім’ї. Цей позитивний приклад добре вплине на дитину, вона захоче бути схожою на своїх батьків і знатиме, як правильно чинити.
- Дітям старше 5 років варто показати різниці між правдою і обманом. Вони повинні розуміти, як відрізнити ці два поняття.
- Покажіть дитині, що брехня має наслідки. Розкажіть, як обман впливає на стосунки з людьми, довіру і відношення між близькими.
- Дозволи на емоції. У рідній домівці дитина має право показувати себе справжньою, проявляти погані емоції, злість, сльози. Це сприяє зближенню і відкритості.
- Знайдіть першоджерело. Розберіться в істинних причинах чому дитина обманює. Адже сама брехня – це симптом, а причини такої поведінки можуть таїтися у дитини глибоко в душі. Якщо не виходить це зробити самостійно – звернетеся до психолога.
- Менше вимог. Не треба покладати на дитину занадто великих очікувань, надайте право на помилку і покажіть їй, що не треба бути ідеальною. Нехай у малюка не буде страху розчарувати батьків.
- Зважайте на думку дитини. Вона може відстоювати свої позиції, навіть якщо вони відрізняються від батьківських. Це треба враховувати і поважати такий стан речей.
- Хваліть і проявляйте любов. Завжди є час, щоб вказати на недоліки дітей, але буде набагато кращий, якщо акцентувати увагу на їх сильних сторонах і говорити, наскільки сильно ви їх любите.
- Діліться своїм досвідом. Не бійтеся зізнатися дитині, що теж обманювали, але робіть з цього повчальну історію і розкажіть про наслідки.
- Будьте м’якшими. Якщо дитина все ж збрехала, не варто реагувати агресивно або робити з цього трагедію. Говоріть спокійно і розберіть ситуацію від і до, щоб зрозуміти, чому так сталося.
Коли діти брешуть – вони подають сигнал про допомогу і просять, щоб їх почули. Знову таки, не забувайте про важливість дружніх стосунків і довіри в сім’ї.
Якщо дитина бреше в надії, що так отримає бажане, варто їй показати, що можна чесно розповісти про свої мрії і плани, а батьки зроблять все, щоб їй допомогти. Або шукатимуть компроміс.
Якщо близькі роблять усе можливе, щоб дитина почувала себе комфортно, а вона продовжує патологічно брехати, варто звернутися до психолога, щоб він допоміг знайти причину такої поведінки і дав поради, як діяти далі.
