Пам’ятаєте, як один із героїв М. Булгакова говорив: «Ніколи й нічого не просіть».
Ми часто чуємо у дитинстві, що просити – це неправильно, недостойно. І ми виростаємо не вміючи просити, не розуміючи, як це важливо, і часто страждаємо від цього. Але ж прохання не є виявом слабкості чи чимось ганебним, а просто є подарунком для нас.
Родова пам’ять несе в собі вміння просити, потрібно його лише витягти з пам’яті роду.
Якщо ми не вміємо просити, то можемо почуватися залежними. І жінки в 20 столітті активно позбавлялися цього вміння, щоб здобути уявну незалежність.
Що таке залежність
Якщо людина неспроможна адаптуватися до соціального середовища, цей стан можна назвати залежністю. Простіше кажучи, якщо жінка не може подбати про себе, заробити на свої потреби, то вона покладатиметься на тата, чоловіка, рідних, підлаштовуючись під них. І якщо жінка прагне справлятися зі своїм життям сама, то показати свою незалежність вона може через небажання просити про що-небудь, кого-небудь.
Хоча, навіщо тягти на собі непосильний тягар, якщо жінці може допомогти чоловік. Саме можливість подбати про себе, поберегти й виражається вмінням просити.
Навіщо ж жінці прагнути перевершити чоловіка, бути його краще, звалювати на себе його обов’язки. Або намагатися набути чоловічих навичок. Можливо, буде краще, якщо навчитися самих якихось умінь, щоб бути більш незалежною від оточуючих.
Наприклад, жінка не вміє керувати автомобілем, і вона наймає водія, але це не завжди зручно для неї. Адже доводиться залежати від часу роботи водія, який не може працювати увечері чи у вихідні. Якщо ж жінка навчиться керувати машиною, то набагато полегшить собі життя.
По суті, жінка отримає більше свободи, у тому числі і в плані вибору. Якщо їй зручно, вона скористається допомогою водія, а якщо знадобиться, то сама поведе своє авто.
Або можна розглянути інший приклад щодо вивчення англійської мови. Оволодівши ним, можна подорожувати без страху спілкуючись у літаку, персоналом готелю чи ресторану. Знання дають волю.
Коли знання англійської погане, то відчуватиметься несвобода, і буде постійна потреба у допомозі супутника. Він стане свого роду комунікаційним містком, і тому доведеться щось давати у відповідь йому. Наприклад, оплачувати ланч у кафе чи приділяти час для прогулянок. Але якщо знати англійську мову, то можна вільно і незалежно почуватися, легко спілкуючись із оточуючими.
Особисті кордони: як встановлювати в парі та бізнесі? Дізнайтесь у цьому відео:
