Що таке синдром відкладеного життя та як з ним боротися

Чи вмієте ви жити сьогодні, не відкладаючи на потім поїздку до свого міста мрії чи купівлю речі, про яку мріяли вже довгий час? Адже багато хто з нас привчений жити відкладаючи радості на потім, так і проживаючи свій вік не відчувши всієї принади буття. Як навчитися жити справжнім, і позбутися синдрому відкладеного життя.

Синдром відстроченого життя: що це?

Синдромом відкладеного життя прийнято називати певні переконання, уявлення, які впливають на сприйняття людиною свого життя, через що вона бачить життя як якийсь підготовчий етап до чогось більш важливого у майбутньому. Простіше кажучи, людина очікує настання події, яка зробить її щасливою і життя почне текти по-справжньому. І виходить, що її нинішнє життя протікає  порожньо або є якоюсь підготовкою до тієї, щасливої ​​майбутньої миті.

Цей синдром непрожитого життя не включають до переліку психічних розладів, але це не робить його безпечним для життя людини.

Цей термін з’явився у дев’яностих роках минулого століття, його запропонував психолог Д. Серкін, який вивчав життя людей у ​​північних регіонах Євразії. У ході досліджень вчений виявив, що вони перебувають в очікуванні майбутнього переїзду у тепліші регіони, а своє життя люди сприймають як підготовчий етап до цієї події. Молоді люди, яких опитав Серкін, приміром, пов’язували кар’єру, створення сім’ї та придбання житла виключно у переїздом у теплі регіони з північних.

Вчений також зазначав, що синдром відкладеного життя притаманний не лише тим, хто живе на півночі, а й тим, хто змушений перебувати на півдні, у не властивих для себе місцевостях та умовах. Прикладом стали записки Р. Кіплінга про перебування англійців в Індії в 19-20 століттях. Англійці вважали, що будуть щасливі лише після повернення на батьківщину, де зможуть створити сім’ю, мати будинок і нарешті опиняться у звичному для них середовищі.

У ході подальших досліджень вченими з’ясовано, що даний синдром непрожитого життя може бути не лише у тих, хто живе на півдні, півночі чи іншій місцевості, а й у багатьох інших людей.


Відео про те, як синдром відкладеного життя впливає на досягнення бажань, цілей та задоволень.

Действуй здесь и сейчас! Как победить синдром отложенной жизни?Действуй здесь и сейчас! Как победить синдром отложенной жизни?

Ознаки відкладеного життя

Очікування чогось у майбутньому. Це можуть бути свята, відпустка або літо, або весілля, пенсія або закриття виплат за іпотекою. Перебування в постійному очікуванні допомагає людині знаходити сили миритися з тим, як вона живе тепер, і що її може не все сьогодні влаштовує у цьому житті. Але це очікування стає джерелом оптимізму та підтримки в емоційному плані.

Виправдання відкладених планів. Це може бути пов’язано як із зайвою вагою і тим, що діти ще не виросли, чи з накопиченням коштів на купівлю житла. Це все виправдання, які не дають реалізовувати плани життя, відкладаючи їх на потім.

Заборона використання нових речей. Для того, щоб почати ними користуватися людина просто чекає на якусь подію, моменту в майбутньому, дбайливо зберігаючи їх. Але минає час, речі старіють, втрачають свою актуальність.

Не помічати хороше у житті, невміння радіти з того, що є. Людина може сама собі заважати бачити хороше у своєму житті, постійно критикувати себе, сумніватися у своїх вчинках. Все це перекриває можливість радіти тому, що в нього вже є і бути вдячним Богові за це.

Фрази, якими можна визначити синдром відкладеного життя:

«От придбаємо дім, і заживемо щасливо»;

«Зараз важливо – більше грошей накопичити»;

«Я багато працюю, щоб у дитини було хороше життя в майбутньому та чудова освіта»;

“Я живу, щоб бути першим”;

“Потрібно трохи потерпіти і через два-три роки ми зможемо переїхати до столиці”;

«Я буду щаслива, якщо стану відомою блогеркою»;

«Я не зможу вийти заміж, доки не скину десять кілограм і не перестану вважати себе товстою»;

«Сьогодні мені не можна мати кота вдома, тому що в мене орендоване житло, ось коли воно в мене буде, тоді».

sindrom otlzhizn1 Диана Щербанская

Чому виникає синдром

Причини появи синдрому непрожитого життя пов’язані з такими факторами:

  • професійна діяльність Якщо людина працює творчо, на керівній посаді, володіє бізнесом чи вахтовим методом, чи в інших видах діяльності, що потребують певних обмежень, відмовитися від деяких благ життя, задля концентрації уваги, сил, це може стати причиною даного синдрому.
  • складні природні умови Йдеться про місцевість з екстремальною погодою, наприклад, пустеля, вічна мерзлота, або ж з регіонами, де погані екологічні умови.
  • несприятлива соціально-економічна обстановка. Цей фактор пов’язаний з неможливістю організації комфортних умов проживання у повсякденності, але при цьому людина вірить у події, які змінять її майбутнє на краще, і вона буде щасливою.
  • психологічні особливості. У цьому випадку людина відчуває страх, невпевненість у собі та своїх силах, а також, через дитячі травми, недоліки у вихованні або невеликі внутрішні емоційні ресурси, що стає причиною боязні робити активні дії, невміння відповідати за себе та свої вчинки.

Небезпека синдрому відкладеного життя

Негативно впливає синдром на поведінку людини. Вирізняють кілька типів такої поведінки.

  1. Повна концентрація на цілі, її досягненні та виключенні всього, що перешкоджає. Наприклад, спортсмен під час підготовки до чемпіонату чи олімпіади виключає майже повністю спілкування з близькими, друзями, обмежує режим дня, харчування, віддаючись усіма силами тренуванням. Такий тип поведінки можуть мати власники бізнесу, ті, хто обіймає керівні посади чи творчі особи, їм притаманний надмірна відданість, трудоголізм.
  2. Фіксація на потребах інших, їх цілях у житті. Ця модель поведінки притаманна супутникам/ супутницям політичних, громадських діячів, людей мистецтва, матерям. Вони можуть забувати про свої захоплення, інтереси, бажання і потреби, повністю віддаючись служінню близькій людині, заради її реалізації, досягнення її життєвих цілей. При цьому ставлять свої інтереси на останнє місце, вважаючи їх не важливими.
  3. Вибір стратегії пасивного очікування щасливого випадку, щоб життя кардинально змінилося на краще. При такому типі поведінки люди схильні не діяти активно, тим самим не змінюючи нинішнє становище, не розвиваючись особистісно, ​​професійно, просто віддаючись течії, найчастіше впадаючи у зневіру, страждання.

Всі перелічені типи поведінки небезпечні, адже людина сама негативно впливає на своє життя, обкрадаючи себе, живучи надією на щасливу подію, яка може ніколи і не трапитися. Це призводить до відмови від досягнення цілей, здійснення бажань, адже вони здаватимуться не такими значущими. Також, це може виражатися у відмові від активних дій у плані професійного, особистісного зростання, або уникати взаємин із колегами, протилежною статтю. Все це може призвести до психологічних проблем, депресії, почуття душевної порожнечі та ін.

Створення рамок, вибудовування обмежень, перешкод стає причиною нервових зривів, що найчастіше виявляється у нераціональному використанні фінансів, необдуманих витрат. Наприклад, після довгих обмежень людина може придбати житло, взявши іпотеку, яка не під силу. Або ж обмеження можуть накладатися на отримання позитивних емоцій, що виливається в почуття невдоволення життям, що призводить до емоційного вигоряння, а потім до депресій та інших психологічних проблем.

Досягнувши бажаної мети, людина також може зіткнутися з проблемами. Може виникнути почуття фрустрації, радість перемоги швидко зникає, а досягнута мета не така, як очікувалося. Адже очікування виявились завищеними.

Як не відкладати життя на потім

Перше, усвідомлення негативного впливу синдрому відкладеного життя на себе. Можна написати перелік речей, справ і всього, що було заборонено, відмовлено при досягненні певного рівня життя і щастя в майбутньому. А потім перерахувати проблеми, пов’язані із цим. Прочитайте ці списки і постарайтеся чесно відповісти: Чи потрібні такі жертви, чи варто далі обмежувати себе в надії на щасливе майбутнє, яке може і не наступити?

Читайте также
👑
24 Листопада 2024
Духовний розвиток
Інтуїція: як розвинути та почати чути себе

Друге, для досягнення важливої ​​мети у житті просто складіть план, детально розписавши всі кроки для цього. Приступивши до реалізації не варто забувати про те, що необхідно змінити своє ставлення до цього, адже досягнувши мети, можна відчути радість, задоволення своєю роботою. Але не стати щасливим, тому не варто жертвувати своїм життям, заради досягнення мети.

Третє, привнесіть позитивні емоції у кожен день свого життя, навчіться радіти кожному моменту. Адже, як стверджують дослідження, рівень задоволення життям буде вищим, якщо частіше радіти і отримувати більше позитивних емоцій. Робіть те, що приносить вам радість, можна написати список всього, що подобається та робити по все черзі. Нехай ця навичка міцно увійде у ваше життя, стане частиною кожного дня. Наприклад, не варто тримати гарне плаття для особливого випадку, носите його, коли хочеться, і нехай особливі випадки будуть щодня.

Четверте, зробіть те, про що давно мріяли, але забороняли собі, позбавтеся почуття провини за це. Втілить у реальність своє бажання, або пункт зі списку. Можна зробити щось маленьке, почавши долати опір у собі, який виник від постійного обмеження. І намагайтеся робити це щодня, щоб це стало звичкою, і позбутися внутрішніх обмежень.


Якщо у вас це болюче відчуття, що ви гідні кращого, більшого, а світ вам цього не дає, перегляньте це відео:

Я достойна лучшего! |  Я достойна любви | ПрактикаЯ достойна лучшего! | Я достойна любви | Практика

Допомога фахівця у роботі з синдромом непрожитого життя

Позбутися синдрому самостійно не всім під силу, тоді допомогу надасть фахівець. Основним симптомом для звернення до психолога може стати відсутність радості життя протягом двох тижнів, і постійне очікування щасливої ​​події, що стає перешкодою до повноцінного життя.

За допомогою спеціаліста можна скоригувати поведінку, змінити мислення. Наприклад, психолог проведе когнітивно – поведінкову терапію, дасть інструменти для роботи з синдромом. Це можуть бути медитації, практика усвідомленості. Все це дасть можливість людині навчитися жити сьогодні, не відкладаючи на потім, зцілити негативні переконання та навчитися насолоджуватися життям.


Кожна жінка є унікальною. Але як часто ми прагнемо відповідати чужим очікуванням, забуваючи про свою справжню природу? Любов до себе – це не егоїзм, а глибоке прийняття своєї цінності, внутрішньої краси та сили.

Как полюбить себя | Прими себя как женщинуКак полюбить себя | Прими себя как женщину
Поделиться