Багато хто говорить про те, що багатодітність – це новий тренд сучасності. З кожним роком сімей з трьома і більше дітьми стає все більше. І це на тлі стрімкого зниження народжуваності за останні 9 років.
Але народити – це ще далеко не все. І варто розібратися, з якими проблемами стикаються батьки і про що варто завжди пам’ятати, коли на твоїх плечах така відповідальність.
Психологічні особливості великих сімей
Між братами та сестрами трапляються як позитивні, так і негативні моменти. Загальний тон задають, звичайно ж, батьки. Саме від їх психологічної зрілості та підходів до виховання, залежить наскільки комфортно дітям буде жити один з одним.
У багатодітних сім’ях є свої особливості і ось, що в першу чергу, відрізняє їх від звичайної сім’ї:
- постійне застосування компромісів;
- чіткі правила будинку, які виконують всі без виключення;
- ієрархія між усіма дітьми та беззаперечний батьківський авторитет;
- раціональний розподіл часового, матеріального і морального ресурсів.
З самого раннього дитинства діти вчаться “домашній дипломатії”. До них рано приходить розуміння, що їх бажання не будуть задовільнені в одну хвилину. Усі потреби задовольняються по черзі. У зв’язку з цим, діти стають набагато дисциплінованнішими. Але батькам постійно треба підтримувати атмосферу підтримки та розуміння у дитини того, що вона є частиною чогось великого і хорошого.
Плюси виховання у великій сім’ї
Бути батьками – велика відповідальність, і не у усіх вистачає сміливості народжувати багато дітей. Але в цьому, безперечно є свої плюси:
- вагітність знижує ризик розвитку ракових захворювань;
- розвивається висока психологічна стійкість і здатність до адаптації;
- діти набагато швидше вчаться відповідальності, взаємодопомозі, турботі про інших;
- краща підготовка до самостійного дорослого життя;
- у дітей і батьків немає почуття самотності, завжди є з ким поговорити і поділитися проблемою або радістю;
- багатодітні сім’ї набагато міцніші, як стверджує статистика, і дружні зв’язки зберігаються між дітьми на все життя.
Звичайно ж, така ситуація не в усіх сім’ях. Ми говоримо про ті випадки, коли багатодітність – це усвідомлений вибір батьків, а не бажання отримати виплати від держави або інші негативні чинники.
Дивіться відео, як збудувати дружні стосунки зі своєю донькою
Складнощі батьків
Коли виховуєш багато дітей, то і без проблем не обійтися. Труднощі з якими стикається кожен:
- Недостатньо уваги. Кожна дитина хоче поговорити наодинці з мамою або пограти з батьком. Якщо цього немає, то іноді батьки не знають, чим живе і дихає дитина, що її хвилює, а що радує. Правильно розподіляти час і вислухати кожного – це великий талант.
- Порушуються особисті межі дітей. Молодші члени сім’ї звикають, що все, що їх оточує – це для всіх. Іноді їм здається, що відсутність особистого простору і недоторканних речей прирівнюється до норми. Тому звикнути до того, що в соціумі все влаштовано трохи інакше, буває дуже важко.
- Фінансові труднощі. Без грошей в цій ситуації не обійтися ніяк й іноді батьки почувають себе заручниками обставин. Вони постійно думають про те, де узяти більше грошей, щоб однаково добре закривалися потреби усіх дітей. Це вимотує й емоційне, й фізично, тому слід потурбуватися про наявність “подушки безпеки”.
Також багатодітні батьки часто почувають себе загнаними в кут і не приділяють собі достатньо уваги. Через це їх все частіше відвідують депресивні думки, які перекривають усі плюси. Тому дуже важливо стежити за своїм психологічним здоров’ям і звертатися вчасно до фахівця, якщо в цьому є потреба.
Чи можна до усіх в сім’ї відноситися однаково?
Прийнято вважати, що хороші батьки нікого не виділяють серед своїх дітей. Вони всіх любить однаково, однаково виховують і ніколи, ніколи не зляться на дітей. Але, насправді, досягти цього практично нереально. Адже усі ми живі люди і відчуваємо різні емоції. І на усі дії та почуття щодо дітей є розумне пояснення:
- з першою дитиною все складніше, в силу недосвідченості батьків, а з молодшими вдається більше встигнути і проявити до них більше ласки і любові;
- якщо дітей виховує мати-одиночка, то неусвідомленно вона більше тягнеться до синів, оскільки відчуває свою провину за відсутність чоловічого виховання;
- батьки тягнуться до тих дітей, які більше схожі на них самих, зовнішністю або звичками, і іноді навіть не розуміють за рахунок чого їх прихильність до однієї дитини більше, ніж до іншої;
- малюки не в змозі потурбуватися про себе, тому на них дорослі витрачають більше часу і, відповідно, маленькі дітки отримують більше любові та уваги.
Щоб не порушувати гармонію сім’ї і не зіпсувати відношення, батькам варто навчитися приділяти досить уваги усім дітям. Перед цим обов’язково пояснивши старшим, чому з маленькими мама проводить більше часу.
Усі діти повинні отримувати стільки часу і турботи, скільки їм необхідно. Якщо батьки в якийсь момент не можуть цього зробити самостійно, варто попросити допомоги у інших родичів.
